###МАРСЕЛИНЬО: «Как-то отдал голевой пас на Роналдо» ###

Марселиньо

Марсело Жил Фернандо став другим новачком «зелено-білих» у 2013 році. Офіційний сайт клубу розпитав його про футбольне дитинство, постери на стінах і бразильські мрії.– Я починав грати в «Корінтіансі», а нещодавно перейшов в «Греміо Баруері». Зараз я в «Карпатах», від чого дуже задоволений. Маю намір здивувати не лише уболівальників «Карпат», але й усю Україну. Усе, що для цього треба, в мене є.– Не секрет, що бразильцям не просто акліматизуватися в Україні. Є мовна проблема, інший клімат, інший футбол...– Звичайно, я знаю, що не буде просто. Україна справді відрізняється від моєї рідної країни, крім того тут значно холодніше. Але я вірю, що все буде добре і зможу подолати ці проблеми. Сподіваюся, що ці фактори не вплинуть на мою гру.– З ким спілкувався перед тим, як вирушити до України? – Насамперед, переговорив зі своїми друзями – Дентіньо та Вілліаном, з якими ми разом грали в «Корінтіансі». Правда, обоє покинули Україну – один поїхав в Туреччину, інший в Росію. Але вони встигли сказати, що адаптація все ж необхідна. Якщо мені вдасться до всього звикнути, то я зможу показати хороший футбол.– Питання про характер. Коли в нашому чемпіонаті перерва, бразильці повертаються додому і нерідко «зависають» на Карнавалі. Як у тебе з дисципліною? – До Карнавалу, звісно, ставлюся позитивно. Іншого ставлення до цього народного свята у мене просто не може бути. Але попри це я контролюю себе, загалом я спокійна людина, яка вже сформувала свій світогляд і знаю, чого мені в житті треба. Тому моя присутність на Карнавалі жодним чином не має вплинути ні на мою гру, ні спричинити порушення дисципліни.– Яким було твоє футбольне дитинство?– На бразильських пляжах було немало дітей, які представляли середній і нижчий клас, переважно, це бідні сім'ї. Вони прекрасно розуміли, що футбол – це єдиний шанс піднятися в цьому житті. Я виріс в околицях Сан Паоло. Сім'я моя не багата, але щаслива і благополучна.– Чи були в тебе в житті інші шляхи? Може ти хотів стати вчителем чи танцюристом?– Ніколи не думав про це. Все життя я бачив себе в професійному футболі. І можна сказати, що мети досягнув, бо знаходжуся зараз тут.– Постери яких гравців висіли в тебе в кімнаті?– Переважно це був Роналдо. Він феномен. Мені пощастило – я бачив його не лише на фото, але й грав з ним разом в «Корінтіансі». Це щастя грати поруч зі своїм футбольним кумиром. Це були ті часи, коли я вже починав грати в основі, а він якраз прийшов в нашу команду. Для мене Роналдо у футболі – це альфа і омега.– Гольові передачі віддавав йому?– Одного разу мені вдалося це зробити. Можете собі уявити, яким щасливим я тоді був...– Роналдо, після багатьох років проведених в Європі, повернувся в Бразилію...– Справді, я також колись повернуся. Але спершу хочу пограти в Європі.– У тебе є післяфутбольна мрія? Може ти маєш намір відкрити свою академію, чи стати мільйонером, задерти ноги і цілий день дивитися на океан? – Обмежень для наших мрій бути не повинно. Мріяти – не гріх, правда? Але все ж я мрію про те, щоб стати в футболі фігурою. Щоб мене пам'ятали.– У товариських матчах за «Карпати» ти грав на флангах. Тобі там комфортно? – Я завжди в Бразилії грав на фланзі, більше на лівому. Хоча це не проблема, можу і на правому.– В Європі кажуть, що поняття «бразильський захисник» – це нонсенс. У нас на оборону працює вся команда. Ти вже, мабуть, це помітив. Чи зможеш грати, як, наприклад, Павло Ксьонз, який встигає і атакувати, і оборонятися?– Відповідальність за результат лежить на всій команді. Виграють всі і програють також всі. Ви правильно вказали на Павла Ксьонза, я також зауважив його дії і вони мені дуже подобаються. Я погоджуюся з тим, що форварди також мають допомагати обороні.– У Бразилії так не було?– В деяких командах і справді не було. Але в інших такий стиль гри практикувався. Однак треба зазначити, що в Бразилії інший футбол. Не в кожній команді є така дисципліна чи розуміння колективних дій.– Ти вже провів кілька матчів за «Карпати», віддав три гольові передачі на Сашка Гладкого. Як ти сам відчуваєш, бракує тобі якогось компоненту, який би дозволив тобі грати ще краще? – Якогось особливого відчуття нема. Але, звичайно, бракує знання мови. Поки що я знаю лише кілька слів, але як тільки приїду до Львова, то разом з перекладачем працюватиму над тим, щоб засвоїти українську. Я думаю, що це допоможе мені краще взаємодіяти з партнерами, адже у нас, незважаючи на поки що низьке місце в турнірній таблиці, є перспективи піднятися вище. До Ліги Європи, на мою думку, все ж можна потрапити, якщо кожен з нас прикладе всіх зусиль для цього.– Кожен новачок може звернутися до наших фанів... – Я вже бачив, хто такі фанати «Карпат». Перед тим, як сюди їхати, проглядав в Інтернеті те, як вони підтримують команду. Я хочу сказати їм, що працюватиму над тим, аби допомогти команді, і обіцяю постійно прогресувати.